РОЛЬ СІМ’Ї В РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

Роль сім’ї в розвитку мовлення дитини

Мовлення є основним засобом спілкування. Думаю, не потрібно нікому довго пояснювати, який важливий для людини дар слова. С. Аксаков писав: «Слово є перша ознака свідомого, розумного життя. Слово є відтворення усередині себе світу». Відтворення це йде все життя, але особливо інтенсивно – у перші роки життя. І дуже важливо допомогти дитині якомога успішніше оволодіти прекрасним даром.

Фізичне, психічне та інтелектуальне виховання дитини починається в ранньому дитинстві. Усі навички, в тому числі правильного мовлення, формуються в сім’ї. Мовлення дитини формується на прикладі мовлення рідних та близьких їй людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестричок та братиків. Існує думка про те, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих, начебто дитина сама, поступово оволодіває правильною вимовою. Насправді ж, невтручання в процес формування дитячого мовлення, майже завжди стає причиною відставання в розвитку. Мовленнєві недоліки, що з’явилися в дитинстві, з великими труднощами переборюються в наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб маля чуло правильне, чітке мовлення, на прикладі якого формуватиметься його особисте.

Недоречно і навіть небажано говорити з малюком його ж мовою, повторюючи спотворені слова (дитина часто чує «сьо» замість «що», «маєнький» замість «маленький», «нямати » — «їсти» тощо), це може гальмувати розвиток мовлення.

Особливо чітко потрібно вимовляти незнайомі, нові для дитини, а також багатоскладові слова. Звертаючись безпосередньо до дитини, ви спонукаєте її до відповіді, а вона уважно прислухається до вашого мовлення.

Батьки повинні привчати дитину дивитися прямо на того, хто говорить, тоді вона полегшено перейме правильну артикуляцію.

Дитині нелегко заговорити одразу українською мовою, якщо навколо вона постійно чує російську або змішану, а значить, потрібні особливий такт, терпіння, спостережливість, сімейне читання, вивчення римованих творів, прослуховування пісень, казок, перегляд фільмів для дітей. Слід відразу помітити появу говоріння, заохотити малого. І ще – процес оволодіння українською мовою досить тривалий, тому не треба постійно виправляти помилки, виказувати за це. Щирий, довірчий, невимушений характер розмови викликатиме у дитини бажання говорити українською мовою.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1. Уважно ставтеся до занять вашої дитини. Ваша відповідь на запитання має бути чіткою, доступною та зрозумілою для малюка.

2. Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти

3. Якомога більше розмовляйте з дитиною.

4. Систематично проводьте ігри в слова «Скажи, як…», «Хто більше знає слів?», «Придумай слово», «Назви який…», «Що означає слово?», «Скажи, коли …», «Скажи, звідки…», «А якби…».

5. Спонукайте дитину до запитань.

6.Не забувайте доречно вжити прислів´я, загадати загадку

7.Стимулюйте дитину до пригадування окремих рядків віршів, пісень.

8. Обов´язково поясніть дитині кожне незрозуміле їй слово, у присутності дитини вдайтесь до словника.

9. Якщо ваша п´ятирічна дитина неправильно вимовляє звуки, обов´язково зверніться до логопеда.

10. Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною. Пам´ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини у сім´ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.

11. Ваша мова є взірцем для наслідування дитини. Саме тому вона завжди має бути правильною.

12. Придбайте словники. Вони стануть вашими порадниками у вихованні культури мови у вашої дитини.

13. Придбайте репродукції картин, читайте дитині книжки, вчіть її переказувати.

14. Привчайте дитину слухати дитячі та музичні передачі, дивитися діафільми.

15. Тривалість перегляду дитиною телевізійних передач або відео на гаджетах не повинна перевищувати 30 хвилин на добу та 2 — 3 разів на тиждень.

Руслана Прищепа, вихователь ЗДО